- строкатіти
- -іє, недок., рідко.Вирізнятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю тощо.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
строкатіти — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
строкатість — тості, ж. Абстр. ім. до строкатий 1), 2) … Український тлумачний словник
строкатість — [строка/т іс т ] тос т і, ор. т іс т у … Орфоепічний словник української мови
строкатість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
строкатіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
замайоріти — ри/ть, док. 1) З явитися вдалині, невиразно завиднітися крізь що небудь. || Замигтіти, то з являючись, то зникаючи. || Вирізнятися кольором, строкатістю кольорів. 2) Почати майоріти (зазвичай про прапор) … Український тлумачний словник
калейдоскоп — а, ч. 1) Оптичний прилад, іграшка у вигляді трубки, у середині якої розміщені дзеркальця під кутом 60°, а між ними – шматочки різнокольорових матеріалів, що під час обертання трубки відбиваються в дзеркалах і утворюють гарні візерунки. 2) перен.… … Український тлумачний словник
картатість — тості, ж. Строкатість, зумовлена чотирикутними візерунками, малюнками на чому небудь … Український тлумачний словник
пістрявіти — іє, недок. Вирізнятися строкатістю … Український тлумачний словник
строкатобарвний — а, е. Забарвлений, розписаний у різні, строкаті кольори … Український тлумачний словник